Неможливо створити будь-яке сховище зовсім без отворів.
Потрібен вхід та запасний вихід, щоб забезпечити переміщення людей в споруду та з неї. Для подачи свіжого повітря знадобится повітрозабір, а для видалення відпрацьованого повітря витяжні канали. Для забезпечення надлишкового тиску всередині споруди (підпору) потрібні додаткові отвори із клапанами надлишкового тиску. Як бачимо, без отворів функціонування захисної споруди неможливо, і вони є.
Але що робити із захистом, адже отвори послаблюють захисні властивості огороджувальних конструкцій. Відповідь є – противибухові пристрої.
Розрізняють дві групи противибухових пристроїв:
- для захисту отворів;
- для системи вентиляції.
Обидві групи захищають внутрішній простір від впливу вибухової хвилі, але перші призначені для переміщення крізь них людей (і техніки), а другі лише для повітря.
Зараз ми оглянемо вентиляційні противибухові пристрої, а решту розглянемо в наступних випусках блогу.
Вентиляційні противибухові пристрої (далі – ПВП) встановлюються на вході повітря (МЗС, УЗС, PV-KK, HV тощо) або на виході повітря (клапани надлишкового тиску, клапани для вихлопу дизелів).
