Неможливо створити будь-яке сховище зовсім без отворів.

Потрібен вхід та запасний вихід, щоб забезпечити переміщення людей в споруду та з неї. Для подачи свіжого повітря знадобится повітрозабір, а для видалення відпрацьованого повітря витяжні канали. Для забезпечення надлишкового тиску всередині споруди (підпору) потрібні додаткові отвори із клапанами надлишкового тиску. Як бачимо, без отворів функціонування захисної споруди неможливо, і вони є.

Але що робити із захистом, адже отвори послаблюють захисні властивості огороджувальних конструкцій. Відповідь є – противибухові пристрої.

Розрізняють дві групи противибухових пристроїв:

  • для захисту отворів;
  • для системи вентиляції.

Обидві групи захищають внутрішній простір від впливу вибухової хвилі, але перші призначені для переміщення крізь них людей (і техніки), а другі лише для повітря.

Зараз ми оглянемо вентиляційні противибухові пристрої, а решту розглянемо в наступних випусках блогу.

Вентиляційні противибухові пристрої (далі – ПВП) встановлюються на вході повітря (МЗС, УЗС, PV-KK, HV тощо) або на виході повітря (клапани надлишкового тиску, клапани для вихлопу дизелів).

МЗС захисна секція